Чорний Вагон

Дідо мій тіточний провідником був. На Одесу їздив. Багацько всього бачив, а найбільше за Чорний Вагон розказував.

Вагони ті нарком Каганович в тридцяті придумав. Мовляв простий народ несвідомий і у всьому йому помагать треба. А якщо світова революція - то й подавно, щоб не розгубилися, а красне знамя побєди чорту в зуби несли. І тоді до кожного пасажирського поїзда почали Чорні Вагони чіпляти. Зовні вагон як вагон, а всередині - арсенал для пасажирів, бочка спірту на фронтові сто грам і купе з Мертвими Комісарами. Ну щоб командувать було кому.

В тому вагоні дідів кум, Вася Гарбузький, служив. Робота, казав, не бий лежачого. Тільки раз в день комісарів одеколоном Лісова Діброва обтерти аби не воняли, а далі лафа і повний соціалізм. Хоть Крокоділа читай, хоть Кобзона слухай, хоть тьолочок підвози. Главне шоб в комісарське купе не ходили, а то в куйбишевському якась курва Чапаєва розбудила, так комдів вже другий рік состави під откос пускає.

А раз їхали Дід з Васьою на Одесу, а у Васі день народження. Найшов Вася якихось комсомолок з Лохвиці, столічної ящик притащив, три курки, помідорів банку, ікри кабачкової і давай за 25 з'їзд і меліорацію Туркменістану наярювать.

А зранку встав Дідо, надів з перепою Васіну форму, та й поплентав як в тумані. Прошумавсь, а вагон якийсь странний, незнайомий. Почухав дід голову та й пішов чай готовить. Напарив чорного, індійського, зі слоном, рафінаду по два куска. та й в купе почимчикував. А там Будьоний і Щорс в гробах лежать, при орденах і шашках. І мертвий попугай-політрук голосом Лєвітана маніфест компартії чита.

Перелякався дідо та й впустив підноса, а той як загримить. Аж тут підвівся в труні мертвий Щорс, навів на діда наградного маузера та й пита:

- шо, товаріщ? Почалося?

А дідо пересрав, але одразу добувся та й каже:

- ще ні, товаріщ комдив, але вже скоро.

Щорс успокоївсь і далі в труну ліг. А дідо після того випадку з залізниці звільнивсь і в метро, в путьові обходчики, пішов.

Але це вже зовсім інша історія.